З Днем сміху!

Сьогодні у світі відзначають День дурня, або День сміху. У цей день прийнято розігрувати родичів, друзів, знайомих і навіть незнайомих людей

В одних країнах 1 квітня називають Днем сміху, в інших – Днем дурня. А от у Шотландії – це  День зозулі, в Японії – День ляльки,  і зовсім вже неделікатно називають своє першоквітневе свято жартів в Італії – День дурня. В Україні ж це День сміху!

У цей день заведено жартувати, дурити один одного і розігрувати.

Як показують соцопитування, понад 70% людей планують розіграти когось із своїх знайомих, причому найбільше каверз слід очікувати від студентів і, як не дивно, людей, що займаються бізнесом і мають свою фірму.

Цей день не внесений у жодні календарі знаменних дат і всенародних свят, але його справедливо можна віднести до міжнародних, оскільки його з однаковим успіхом відзначають і в Україні і в Німеччині, і в Англії, і у Франції, і в Скандинавії , і навіть на Сході.

Кожна людина любить покепкувати з когось, але один день в році цим займаються абсолютно всі, від дитини до дорослого, від студента до ділової людини. Але ось чому цей день припадає саме на перше квітня, точно сказати ніхто не може.

Щодо цього існує кілька версій. Одні приписують зародження цього свята Стародавньому Риму, де в середині лютого (а зовсім не на початку квітня) святкувалося свято Дурних. Інші стверджують, що це свято зародилося ще в стародавній Індії, де 31 березня відзначали свято жартів. Також є припущення, що 1-го ж квітня в стародавньому світі жартували тільки ірландці, та й то на честь Нового року. Ісландські саги свідчать, що звичай обманювати 1 квітня, був введений богами на згадку про Скадею, дочку Тіасса.

Ще за однією версією, звичай жартувати 1 квітня, пов’язаний з перенесенням нового року. До другої половини XVI століття європейський новий рік починався в кінці березня. До цієї події готувалися, ходили один до одного в гості, дарували подарунки. Сама зустріч Нового року відбувалася 1 квітня. Пізніше, за указом французького короля, початок року офіційно стали відзначати 1 січня, але багато підданих продовжували святкувати 1 квітня. Щоб викоренити старі традиції, їх стали називати “першоквітневими дурнями”, стало модним їх розігрувати і висміювати.

Є й версія, за якою цим святом ми зобов’язані неополітанському королю Монтерею, якому на честь свята з нагоди припинення землетрусу піднесли рибу. Через рік цар зажадав таку саму. Такої ж знайшли, але кухар приготував іншу, дуже схожу. І хоча король розпізнав підміну, він не розгнівався, а навіть розвеселився. З тих пір і увійшли у звичай першоквітневі розіграші.

Вдалих вам жартів і позитивних та щирих емоцій!